Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Проектом закону України «Про Вищу раду правосуддя», внесеного Президентом України до Верховної Ради України, передбачені повноваження Вищої ради правосуддя на звільнення судді з посади за загальними і за особливими обставинами.
На засіданні Вищої ради правосуддя розглядається питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами, визначених пунктами 1 (нездатність виконувати повноваження за станом здоров'я) і 4 (подачі заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням) частини шостої статті 126 Конституції України та за особливими обставинами з підстав, визначених пунктами 2 (порушення суддею вимог щодо несумісності), 3 (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування обов'язками, несумісне зі статусом судді або виявлення його невідповідності займаній посаді), 5 (незгоду на переведення до іншого суду в разі ліквідації або реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду) і 6 (порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна) частини шостої статті 126 Конституції України.
Суддя, щодо якого р озглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя в порядку, визначеному цим Законом.
Новелою для національного законодавства є норма, згідно з якою неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання в його відсутність.
На мою думку, зазначена норма порушує право судді бути присутнім на засіданні Вищої ради правосуддя, особливо, якщо він бажає дати пояснення, але з поважних причин не може цього зробити. Порушення цього права може стати підставою для скасування рішення Вищої ради правосуддя. І таких прикладів про скасування саме з цих підстав рішень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чимало.
Разом з тим частиною 5 статті 56 проекту Закону передбачено, що запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, щодо якого розглядається питання про звільнення його з посади тільки на підставі, визначеній пунктом 5 (незгоду на переведення до іншого суду в разі ліквідації або реорганізації суду , в якому суддя обіймає посаду) частини шостої статті 126 Конституції України, є обов'язковим. Суддя і / або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя і надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання в його відсутність.
Зазначена норма є більш доцільною і демократичної, тому що вона одночасно захищає право судді на участь в засіданні, на якому вирішується його доля, а з іншого - не дозволяє зволікати з прийняттям остаточного рішення.
Тому на законодавчому рівні текст частини 5 статті 56 проекту Закону необхідно викласти у всіх статтях Особливої частини проекту Закону, які регламентують порядок проведення засідань Вищої ради правосуддя з питань звільнення судді за всіма підставами.
Джерело: Я и Закон