Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З цивільним позовом до суду звернулась матір двох дітей (9 та 6 років) до їх батька та батьків чоловіка (бабусі та дідуся) про відібрання дітей та повернення їх матері за попереднім місцем проживання.
Свій позов жінка обґрунтувала тим, що з 2002 року по липень 2015 року перебувала у цивільному шлюбі. В період спільного проживання в них народилися двоє дітей. Влітку 2015 року, з її згоди, дочка та син поїхали відпочивати до батьків чоловіка на канікули у Вінницьку область, як це відбувалося у минулі роки. Після закінчення літніх канікул відповідачі по справі не віддають їй дітей, на неодноразові прохання повернути дітей категорично відмовляються, насильно та протиправно утримують їх у себе. Крім того, відповідачі протизаконно забороняють їй зустрічатися зі своїми дітьми, створюють перешкоди у їх спілкуванні. Внаслідок таких дій відповідачів, діти стали погано почувати та потрапили до психіатричної лікарні. Аналіз медичних документів свідчить про наявність стресового розладу у дітей, який розпочався саме наприкінці серпня 2015 року та співпав з терміном, коли діти повинні були повернутися додому до матері. Психологом лікарні констатовано надмірна прив’язаність дітей до матері.
Також, в своєму позові жінка наголошувала, що завжди піклувалася про своїх дітей, ніколи не ухилялася від виконання своїх батьківських обов’язків.
Суд, вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що відповідачі змінили місце проживання дітей без згоди матері, на вимоги та прохання у добровільному порядку повернути дітей матері не реагують, а тому малолітніх дітей слід відібрати у відповідачів та повернути матері.
Законність даного рішення підтвердив суд апеляційної інстанції.