Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся колишній працівник Комунальної установи «Малиновський ринок» з цивільним позовом про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свій позов чоловік обґрунтував тим, що пропрацював на посаді інспектора з основної діяльності ринку 4 роки та 7 місяців. В листопаді 2014 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді догани за невиконання посадових обов’язків. Цей наказ позивач вважав протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Однак, не оскаржив його та пояснив суду, що не хотів псувати стосунки з керівництвом ринку та сподівався, що через рік цей наказ буде знято автоматично. В серпні 2015 року його було звільнено з роботи за систематичне невиконання службових обов’язків. Позивач вважав, що це рішення є незаконним, оскільки порушень трудової дисципліни не допускав, свої посадові обов’язки виконував сумлінно.
В судовому засіданні позивач додатково пояснив, що у 2015 році керівництво ринку змінилося, після чого йому стали пропонувати звільнитися за власним бажанням, а коли він не погодився, вирішили його позбутися іншим шляхом.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що при його звільненні ніяких порушень трудового законодавства не допускалося.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позовні вимоги, в частині визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив строк передбачений законом для оскарження даного документу.
Що стосується іншої частини позовних вимог, то вони підлягають задоволенню.
Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків, щоб це невиконання або не належне виконання трудових обов’язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Суд, дослідивши обставини, які становлять предмет доказування у справі, був позбавлений можливості визначити який саме дисциплінарний проступок став безпосередньою підставою для звільнення та мав місце після винесеної позивачеві догани. Суд дійшов висновку, що при звільненні позивача не враховувалась ступінь тяжкості вчиненого проступку і чи мала місце заподіяна позивачем шкода, не враховані і попередня робота позивача на протязі чотирьох років.
Таким чином, суд визнав незаконним звільнення працівника КУ «Малиновський ринок» та ухвалив рішення про поновлення на роботі і стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 12 225 грн. 78 коп.
Законність рішення підтвердив суд апеляційної інстанції.