Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Двоє засуджених за умисні злочини, під час тримання їх в Одеському слідчому ізоляторі, скоїли замах на втечу з місця позбавлення волі за наступних обставин. Діючи умисно, вони відчинили замок дверей камери та направились до службового приміщення старшого по корпусному відділенню. Непомітно підійшовши до старшого прапорщика внутрішньої служби, один із засуджених тримаючи у руці металевий предмет загострений з однієї сторони, приставив його до шиї працівника правоохоронного органу. Тим часом, інший засуджений дістав із-за поясу правоохоронця газовий балончик, гумову палицю та зв’язку ключів від усіх камер та вхідних дверей. Після цього, злочинці взявши у заручники правоохоронця, направились до чергової частини установи.
Знаходячись у черговій частині, злочинці почали вимагати у чергового помічника начальника Одеського слідчого ізолятору, надати їм транспорт та можливість безперешкодно залишити територію слідчого ізолятору.
Правоохоронець, з метою звільнення із заручників свого співробітника, пообіцяв виконати їх протиправні вимоги. Засуджені дозволили йому покинути приміщення, щоб знайти їм автотранспорт. Вийшовши із приміщення, він одразу телефоном доповів про ситуацію, яка склалася.
Згодом, злочинці висунули ще одну вимогу – знайти та надати їм водія. На що правоохоронець їм пояснив, що зараз не має можливості знайти водія та погодився сам сісти за кермо автомобіля.
Тримаючи в якості заручника старшого прапорщика, злочинці сіли на заднє сидіння автомобіля та наказали правоохоронцю проїхати внутрішні ворота транспортного контрольно-пропускного пункту, де вони пообіцяли відпустити заручника.
Коли злочинці випустили заручника з автомобіля, в цей момент, їх було знешкоджено та затримано бійцями спеціального підрозділу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України.
Суд кваліфікував дії обвинувачених за ст. 349, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 393 КК України, за кваліфікуючими ознаками: захоплення та тримання як заручника працівника правоохоронного органу з метою спонукання службових осіб державної установи вчинити дії як умову звільнення заручника; замах на втечу з місць позбавлення волі, вчинений особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства.
Суд остаточно призначив кожному обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.