85 років з дня народження Василя Стуса

«Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь».

6 січня 1938 року народився Василь Стус — одна з найяскравіших постатей нашої літератури, чиї погляди, вольовий характер та гранична чесність не підпадали під наративи радянських реалій.

Із 47-ми років життя 13 — він провів у слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.

Рішучий, сміливий і нескорений, поет став совістю українського народу.

Про життя письменника та правозахисника можна почитати тут: https://bit.ly/3CrWYh7