Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До суду звернулась особа з позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у зв’язку з невиконанням рішення суду про стягнення з відповідача компенсації вартості частки у спільному майні подружжя.
Відповідно до встановлених судами обставин рішенням суду проведено поділ майна подружжя та стягнуто з відповідача грошові кошти. Постановою державного виконавця ВДВС відкрито виконавче провадження щодо стягнення коштів та згодом повернуто виконавчий документ стягувачеві.
Рішенням суду першої інстанції відмовлено в задоволенні позову, з огляду на те, що стаття 625 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, як така, що передбачає цивільну відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, а не за користування коштами.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін та зазначив, що оскільки підставою позову є невиконання відповідачем рішення, ухваленого із незобов'язальних відносин, а ним вирішено питання про поділ майна подружжя, немає підстав для стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України за невиконання відповідачем вказаного рішення суду.
ВС скасував ухвалу апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ВС зазначив, що відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд роз’яснив, що стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
А оскільки на підставі судового рішення про поділ спільного майна подружжя, між сторонами виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України (постанова від 16.05.2018 у справі № 459/3560/15-ц).
Джерело: Українське право