Вироком суду на хлопців 19 та 23 років покладено обов’язки прочитати відповідні твори

Так, було встановлено, що 06 січня 2021 року приблизно о 00:30 годині, хлопці 1998 року народження, та 2002 року народження, проникли на територію майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів № 3 та викрали з автомобіля «ВАЗ»: авто-магнітолу МР 3, 3 автомобільних динаміка, важіль коробки перемикання передач з пластиковою ручкою, а також з автомобіля «Волга»: авто-магнітолу МР 3 з пультом до неї. Вказані викрадені предмети хлопці сховали до своїх рюкзаків, однак у зв’язку з тим, що були помічені охороною майданчика, покинули вказані рюкзаки та зникли з місця скоєння злочину. Однак, через деякий час 23 річний хлопець повернувся за рюкзаками, однак був затриманий працівниками поліції.

Судом дії зазначених осіб кваліфіковано за частиною 3 статтею 15, частиною 3 статтею 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Обвинувачені свою вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю.

Вироком судді Олександра Гарського, двох хлопців 23 років та 19 років визнано винними у скоєні злочину, передбаченого частиною 3 статтею 15 та частиною 3 статтею 185 КК та призначено їм покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та відповідно до ст. 75 КК, звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік та покладено на них обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктом 6 частиною 3 статті 76 КК: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання, роботи, а також дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме прочитати наступні твори: 1) Повість (за іншими виданнями роман) Пригоди Тома Соєра 1876 р. автор Марк Твен ; 2) Роман Пригоди Гекльберрі Фінна 1884 р., автор Марк Твен ; 3) Пригодницька повість (за іншими виданнями роман) Біле Ікло 1906 р., автор Джек Лондон ; 4) Вірш Тараса Шевченка Минають дні, минають ночі … 1845 р.

З повним текстом вироку суду можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/3mbELwy

Оскільки даний вирок суду, в частині покладення обов’язків прочитати певні твори, викликав неабиякий інтерес суспільства, тому було вирішено надати прес-конференцію з даного приводу.

При написанні вироку суду в нарадчій кімнаті, судом надано оцінку не окремому вчинку обвинувачених, а і їх особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки вони мають нахили до скоєння правопорушень.

Так, судом встановлено, що 23-річний обвинувачений не одружений, дітей не має, раніше не судимий, виріс в інтернаті без батьків, за професію «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів категорія С». З показів якого вбачається, що злочин вчинив виключно в зв’язку з потребою у грошових коштах. Так, в той проміжок часу він працював на будівництві в м. Одесі у багатоповерхівці та йому платили приблизно 500 гривень в тиждень та які йому по закінченню тижня відмовились заплатити. Оскільки 23-річному хлопцю потрібно було 75 гривень для того, щоб дістатись до іншого міста, де в той час оформлювались документи у сільраді на його житло, яке йому видавали, як сироті, тому відповідно не отримавши заробітну платню, він вирішив вдатися до крадіжки і запропонував здійснити такий злочин товаришу.

19-річний обвинувачений одружений, має дитину, 2020 року народження, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має лише неповну середню освіту, не навчався, оскільки одразу пішов працювати. В теперішній час працює різноробочим і забезпечує свою родину. Рідний батько загинув, коли йому було 6 років. Виріс в сім’ї, ще з трьома молодшими братами, які в теперішній час навчаються у 4-му класі.

Отже, після допиту обвинувачених, судом зроблено висновок, що не за віком, а за розвитком, обвинувачені є майже дітьми, зі своїм обмеженим внутрішнім світом, своїми образливим і вразливими почуттями. На питання головуючого про характер свого навчання, обізнаність у літературі, за допомогою якої в тому числі, людина стає більш освідченою, обвинувачені повідомили, що майже нічого не читають.

Так, суддею зазначено, що влучною є думка видатного юриста, громадського діяча і літератора А.Ф. Коні: «…діячі судового змагання не повинні забувати, що суд, у відомому відношенні, є школа для народу, з якої, крім поваги до закону, повинні виноситися уроки служіння правді і поваги до людської гідності» і тому судом  на обвинувачених додатково покладено обов’язки, які будуть полягати у читанні книжок.

Свої дії суддя пов’язав з думкою Ф.М. Достоєвського перестати читати книги – значить перестати мислити, читання певних, визначених судом творів для обвинувачених буде стимулом для мислення і пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій.

Твори визначені судом і які відносять до дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), саме призвані формувати в дитині всі добрі, сердечні і незлобливі відчуття як щодо себе так і до оточуючого світу. Окрім того, вони показують як люди співіснують на протязі багатьох років не тільки без неприязні і ненависті один до одного, а й з необхідною у суспільстві повагою як до цінностей життя так і до встановлених у суспільстві правил. Саме завдяки таким творам у дитини і повинні створюватись образи прекрасного, найкращого які вона буде нести через все життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності. У будь-якому випадку, такий вид обов’язків, як частина покарання повинен бути кориснішим і ефективнішим ніж будь-яке інше покарання, що передбачено у кримінальному законі.