flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Поновлення строку на оскарження судового рішення без обґрунтування є порушенням принципу правової визначеності та права на справедливий суд

10 жовтня 2017, 08:32

Верховний Суд України застосував практику Європейського суду з прав людини та скасував судові рішення щодо поновлення особі строку на апеляційне оскарження судового рішення.

До суду звернулась особа з позовом про визнання правочину дійсним та визнання права власності. Рішенням суду першої інстанції 2009 року позов задоволено, визнано дійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки, визнано за особою право власності на спірну земельну ділянку.

У 2016 році відповідач подала апеляційну скаргу на вказане рішення. Апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в позові. ВССУ касаційну скаргу позивача відхилив, а рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Поновлюючи відповідачу більш ніж через шість років строк на апеляційне оскарження, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив із того, що строк на апеляційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, не навівши жодної з них, з чим погодився і ВССУ.

Позивач звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд судових рішень.

ВСУ зазначив, що статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. А пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

ВСУ дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, поновив особі строк на апеляційне оскарження, не навівши жодних на те причин, та, з урахуванням обставин справи, зокрема того, що відповідач була присутня в судовому засіданні, ще в жовтні 2009 року отримала копію рішення суду першої інстанції, не встановив, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження, зазначені останньою, втручання у принцип правової визначеності.

ВСУ скасував ухвалу та рішення суду апеляційної інстанції та ухвалу ВССУ, а справу передав до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Поряд з цим троє суддів ВСУ не погодились з ухваленим рішенням, а в окремій думці зазначили, що апеляційний суд, поновлюючи заявниці строк для оскарження рішення, мав на меті виправлення судової помилки. А скасування обґрунтованого рішення з направленням справи до апеляційного суду зі стадії прийняття апеляційної скарги суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення є остаточним і в даному випадку цим рішенням апеляційний суд здійснив перегляд для виправлення помилки і захисту прав та інтересів відповідача.

Джерело: Українське право