ВСУ роз’яснив, як стягувати додаткові витрати на дитину

Особа звернулась до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину. Позивач зазначала, що їх з відповідачем син вступив до технікуму, проживає у гуртожитку, хворів. Позивач сплачувала кошти за навчання, проживання та лікування дитини.

Особа посилалась на те, що аліменти в розмірі 1/6 частини доходу, які сплачує відповідач, є недостатнім, її заробітна плата не дозволяє забезпечувати дитину всім необхідним та платити за навчання, а тому  просила стягнути з відповідача 1/2 частину понесених нею додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням, навчанням, проживанням у гуртожитку їхньої неповнолітньої дитини.

Районний суд позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відповідача половину коштів, витрачених на лікування дитини, з чим погодився апеляційний суд. ВССУ відмовив у відкритті касаційного провадження.

Суди виходили з того, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею 23 років, правила статті 185 СК України щодо обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, не застосовуються. Оплата вартості навчання та проживання неповнолітньої дитини в гуртожитку не відноситься до додаткових витрат, тому правові підстави для їх стягнення відсутні. Суд зазначив, що спірні правовідносини регулюються нормами статті 199 СК України, якою передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. 

Позивач звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд судових рішень та посилалась, що у іншій справі ВССУ погодився з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав, передбачених статтею 185 СК України, для стягнення додаткових витрат на дитину, викликаних особливими обставинами, а саме: витрат з вартості навчання у медичному коледжі.

ВСУ скасував рішення судів в частині вирішення позовних вимог про стягнення додаткових витрат, пов'язаних з навчанням та проживанням у гуртожитку дитини, та справу направив на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). 

Верховний Суд України роз’яснив, що вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

ВСУ звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов’язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі (постанова від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17).

Джерело: Українське право