flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВСУ висловився щодо підтвердження наміру особи скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк

03 жовтня 2017, 09:16

Товариство звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною.

Позивач посилався на те, що добросовісно та належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди землі, яким було передбачено переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін.

Більш як за місяць до спливу строку дії договору позивач направив відповідачу листи-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди. Проте орендодавець не надав відповіді на листи та будь-яким іншим чином не повідомив позивача про прийняте рішення щодо поновлення договору оренди землі.

На момент закінчення строку дії договору оренди землі та після його спливу позивач користувався спірною земельною ділянкою, обробляв її та вносив орендну плату. Позивачу стало відомо, що відповідач уклав договір оренди земельної ділянки з іншим товариством, чим порушив його переважне право на поновлення договору оренди землі.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачем та іншим товариством та визнав поновленим договір оренди земельної ділянки. Суд виходив з того, що позивач дотримувався строків та процедури поновлення договору оренди землі на новий строк, після закінчення строку дії договору продовжував виконувати свої обов’язки орендаря, використовуючи земельну ділянку, вносячи за це орендну плату. Окрім того, законодавчими актами не встановлено обов’язку надсилати на адресу орендодавця повідомлення рекомендованим поштовим листом та отримувати такий лист адресатом під розпис.

Апеляційний суд скасував рішення в частині задоволення позовних вимог та відмовив у позові. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог, визначених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», щодо повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачем листів-повідомлень з доданим проектом додаткової угоди, а тому відсутні передбачені законом підстави для поновлення договору оренди землі.

ВССУ відмовив у відкритті касаційного провадження.

Верховний Суд України скасував рішення апеляційного суду та ВССУ, а рішення районного суду залишив в силі.

ВСУ зазначив, що у випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендаря щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, передбачене статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» позивач є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, двічі надсилав орендодавцю листи-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до яких було додано проект додаткової угоди; на період дії строку договору оренди земельної ділянки та після закінчення строку дії договору належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконував свої обов’язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачував відповідачу орендну плату. А відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернувся до позивача з листом-повідомленням про відмову у його поновленні.

ВСУ визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що конклюдентні дії позивача - продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору свідчать про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився (постанова від 6.09.2017 № 6-2539цс16).

Джерело: Українське право